Проблема працевлаштування молоді полягає сьогодні не стільки у відсутності робочих місць, як у нездатності держави, роботодавців та самих молодих спеціалістів знайти спільну мову. Роботодавці, зазвичай, бажають відразу мати відданого суперпрофесіонала, який був би готовий працювати за середню зарплату 12 годин на день без вихідних. Натомість молоді невіддані несуперпрофесіонали, насмілимось припустити, бажають здебільшого протилежного. Збалансувати цей очевидний конфлікт інтересів мала б насамперед держава, представники якої не втомлюються проголошувати, що молоді – її, держави, майбутнє. Звідси постає доконечна необхідність напрацювання ефективної державної політики щодо працевлаштування молоді. Особливо з огляду на ті негативні тенденції, які потягом тривалого часу спостерігаються в економіці України. Понад те, загострення проблеми молодіжного безробіття тягне за собою цілу низку соціальних небезпек для суспільства загалом. При цьому масштаб та глибина останніх перебувають мало не у геометричній прогресії до кількості молодих осіб, які втратили або не можуть знайти роботу.

Звісно, у держави є багато інструментів, за допомогою яких вона може регулювати ринок праці. Перш за все – це створення таких економічних умов, які б заохочували роботодавців брати на роботу молодих і недосвідчених. Держава повинна матеріально заохочувати роботодавців, які надають «перше робоче місце» випускникам навчальних закладів різних рівнів акредитації. Добре було б передбачити податкові пільги для господарств, підприємств, організацій і установ, які забезпечували б роботою студентську та учнівську молодь у вільний від навчання час. Скажімо, під час канікулярного періоду в таборах праці та відпочинку (будівельні загони, збирання врожаю). Створивши відповідні умови для поширення діяльності студентських та учнівських трудових загонів, волонтерських бригад, а також забезпечивши їх необхідним обсягом робіт і належними умовами перебування, можна було б значно покращити «картину» на молодіжному ринку праці.
І ще. Щоб випускники навчальних закладів після закінчення навчання мали роботу, необхідно завчасно забронювати необхідну кількість робочих місць на підприємствах, в установах і організаціях.
На жаль, насправді у нашій економіці все навпаки. Щоб переконатися у цьому, достатньо переглянути львівські газети з оголошеннями про вакансії. З їх змісту однозначно випливає: на ринку праці маємо непогамовний попит на представників робітничих професій та некваліфіковану робочу силу. Чи приваблює така перспектива молодь? Очевидно, не всіх або ж – як крайній варіант. У будь-якому випадку мусимо констатувати: ринок праці вельми пожвавився. А тому орієнтуватися у ньому тільки за допомогою газет – це вчорашній день. Тим паче, що у держави є такий інструмент соціально-правового захисту молоді як мережа центрів зайнятості, головна мета яких — створення та постійне поповнення інформаційного банку даних про наявні робочі вакансії для молоді на підприємствах різних форм власності, установах та організаціях.
Чи достатньо ефективно виконує служба зайнятості свою відповідальну соціальну місію? Не нам судити. Однак, серед невеликого кола молодих людей, яких ми опитали, були і такі, хто звертався за допомогою до її представництв, але таких, кому б там справді допомогли – не було. Зрештою, про всяк випадок нагадаємо, що згідно з чинним законодавством служба зайнятості повинна сприяти працевлаштуванню, тобто безоплатно надавати інформацію про вільні робочі місця та посади, про наявність яких своєю чергою їх повинні повідомляти різні підприємства та установи. І ще. Ця служба скеровує безробітних на нові місця праці, надає послуги з професійної орієнтації та перенавчання, організовує оплачувані громадські та сезонні роботи. Крім того — надає додаткові гарантії з працевлаштування тим громадянам, котрі потребують додаткових соціальних гарантій, у тому числі дітям-сиротам, дітям, які позбавлені батьківського піклування та молоді, яка закінчила навчання в СШ, ПТУ або звільнилася з армії – для них бронюється близько 5% від загальної кількості робочих місць за робітничими професіями на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності; виплачується допомога з безробіття. Все це не виключає самостійного пошуку роботи шляхом безпосереднього звернення до роботодавця, а також прийняття громадян на роботу підприємствами поза службою зайнятості.
Словом, молоді спеціалісти–випускники різних навчальних закладів часто не можуть знайти застосування своїм знанням та енергії. А тому позитивом є і те, що саме для таких осіб щороку у Львові організовують «Ярмарок кар’єри»: щоби налагодити цивілізовану систему працевлаштування випускників, яку застосовують у розвинених країнах. Зокрема, під час проведення таких ярмарків підприємці мають право вибороти у конкурентній боротьбі найкращих працівників. Відповідно, випускники можуть, виявивши високий рівень своїх знань і навичок, отримати місце праці на найпрестижніших підприємствах та організаціях Львівщини.
З іншого боку, вимоги роботодавців до майбутніх робітників щороку стають усе жорстокішими. До переліку стандартних вимог на сьогодні входить не лише обов’язковість відмінного навчання, а й досконале знання комп’ютера та принаймні однієї іноземної мови. Окрім того, все більшого значення працедавці надають наявності у претендентів на працевлаштування практичного досвіду роботи. Це змушує навчальні заклади переглянути систему проходження студентами виробничої практики – випускники повинні добре розумітись на виробництві чи роботі в установах та організаціях.
Чи достатньо цього? Щороку навчальні заклади Львівщини випускають близько 25 тисяч спеціалістів, 4 тисячі з яких перебувають на обліку в центрах зайнятості. Однак, кількість безробітної молоді швидко скорочується. Популярними серед молоді стають технічні спеціальності, що свідчить про соціальну мобільність самої молоді. Про усвідомлення власної відповідальності за своє життя.

Світлана Старічек, начальник відділу статистики, моніторингу та прогнозування Львівського обласного центру зайнятості:
«Працевлаштування молоді – соціальна проблема, яка торкається всіх. Відповідно, у роботі центрів зайнятості можна відмітити певний позитив. За статистикою можна побачити, що з кожним роком є зростання кількості працевлаштованих.
Наприклад, якщо за шість місяців 2003 року, завдяки нашій установі, 5513 молодих осіб знайшли своє місце праці, то за аналогічний період цього року кількість працевлаштованих молодих осіб становить 6344. Такий зріст працевлаштованості можна пояснити тим, що такі установи, як центри зайнятості, постійно співпрацюють з роботодавцями в ракурсі збільшення вакансій. Ми постійно знаходимо роботу для наших клієнтів. Якщо молода особа ще не визначилась, хоче вона запропоновану нами роботу чи ні, ми все одно продовжуємо працювати з нею.
Бувають випадки, що приходять молоді люди і ставлять завищені умови для роботи, тобто заробітну плату від 600 у.о. і вище. А це, як відомо, у Львівській області, є неможливим. Тому ми постійно пропонуємо реальну роботу з відповідними умовами».

Олена Дзюпин, директор кадрового агентства «Гарант»:
«З кожним роком зростає кількість молодих людей, які хочуть знайти роботу, а також і кількість людей, які все таки з допомогою фахівців знаходять для себе місце праці.
Зі статистики видно таке зростання як кадрів, так і працевлаштованих. Протягом 2003 року до нашого агентства звернулось 1700 осіб, з яких ми працевлаштували 350. За сім місяців поточного року до нас звернулось вже значно більше – 2800 людей, з яких 500 вже мають роботу.
Це пояснюється тим, що протягом останніх 2-3 років роботодавці все частіше звертаються до нас з «гарячими» вакантними місцями. Якщо раніше роботодавець хотів взяти до себе на роботу людину з практичним досвідом, то зараз це для них не так важливо. Основні вимоги роботодавця – вміння користуватись комп’ютером та володіння бодай однією іноземною мовою.
Послуги кадрових агентств як платні, так і безплатні. Це залежить від того, наскільки молода особа підготовлена до майбутньої роботи. Якщо така особа не має жодних навичок у подальшій роботі, то ми беремо 30 % з першої заробітної плати. Якщо це досвідчена молода людина, то для неї роботу ми знаходимо безкоштовно».