Чого хоче жінка: нарис із життя (питання без відповіді)
Чого прагне жінка? Як зрозуміти ту, котра сама себе не розуміє? Бо якщо розуміє, то вже у логіку чоловіка не може вкластися, як може людина при здоровому глузді такого собі бажати? Що
керує тією, яка щодня була коханішою од життя, якій не було сказано
жодного поганого слова, про яку піклувалися, як про мале ластів я, яка
сама кохала (чи принаймні так говорила) - і в один непевний день вона
йде із сім ї, тому що ТАК їй погано? Якщо ж не кохала, то навіщо було
заміж йти? Або на що очікує інша, що день у день терплячи приниження
й побої від прокуреного дегенерата-алкаша, заради якого кинула всіх
своїхподруг, батьків, спустивши своє життя в унітаз? А де перебуває мозок тієї, що долю ПЕРШОЇ змінює на страждання ДРУГОЇ? Чи у всіх жінок вроджений мазохізм? А ось є випадок свіжіший. З
провінції в столицю приїздить дівча (хоча яке дівча? в такому віці вже
дітей по двійко мають!), без родичів і без звязків. Як в таких випадках
завжди - Рубікон перейдено, шляху назад нема. Та все ж заводяться
знайомі, друзі - і хоч грошей катма, та є де ніч поночувати - цю ніч у
тих, ту ніч у сих. Але що то за життя, коли ти - БОМЖ?! І тут неначе
мання з неба - хлопець, який і сам такеє пережив, пропонує їй житло,
роботу. Та й у ліжко силою не тягне... Все чого він хоче - віддати ДОЛІ
борг - йому тоді зробили добре, він тепер. Добу нормально прожила... І
знов пішла - "я поки час ще є, то потусуюсь, а коли треба буде на
роботу - позвоню". - Душа гуляцька! Ну, тусуй. Але чи приймуть тебе на
роботу - немиту, недоглядженну, брудну? А час себе привести до ладу був!
Чи хлопець той за нею бігать мусив? То був би їм обом напряг. А так
би мала мізки, зрозуміла б краще де - у знайомих випадкових чи у
своєму, хай і зйомному житлі? Жінки... Заради них вертають ріки вгору, тії ж гори розвертають, а скільки воєн було ради них!? Нам чоловікам їх не зрозуміти. Та й як зрозуміти тих, хто себе не розуміє?!